Команда Петро Євгенович   Народився 10 липня 1968 р. у Чернігові. Закінчив школу № 7, футбольні ази пізнавав у ДЮСШ „Десна”. У 1986-1991 рр. навчався в Чернігівському державному педагогічному університеті, на факультеті фізичного виховання. Протягом 1987-1989 рр. проходив військову строкову службу. В травні 1999 р. очолив відділ у справах сім’ї, молоді та спорту Чернігівської РДА. В 2001-2003 рр. навчався в Українській академії державного управління при Президентові України. Нині – начальник загального відділу виконавчого апарату Чернігівської районної ради.

Футбольну кар’єру розпочав ще у шкільні роки, виступаючи за чернігівський „Промінь” на першості області (1984 р.). Грав на позиції центрального або правого півзахисника.

В 1986 р. вперше потрапив до складу чернігівської „Десни” (тренер Михайло Фоменко), провів декілька ігор.

Подальша кар’єра:

1987 р. – „Політехнік” (Чернігів),

1989-1991 рр. – „Буревісник” (Чернігів), в один із сезонів став бронзовим призером першості області,

1992-1994 рр. – „Текстильник” (Чернігів), став чемпіоном області. Відтепер грав на позиції лівого захисника.

1994-1996 рр. – „Десна” (Чернігів). Був гравцем основного складу, виступав майже без замін. Залишив команду після важкої травми.

1997-1998 р. – „Домобудівник” (Чернігів). У 1997 р. виграли кубок області, бронзові призери першості області, виступали в чемпіонаті України серед аматорських колективів.

1999-2000 рр. – „Динамо” (Чернігів).

2001-2002 рр. – „Штурм” (Ріпки).

2003-2006 рр. – „Хвиля” (Киїнка). Двічі вигравали змагання у першій лізі обласної першості.

Завершив кар’єру внаслідок важкої травми.

 Якими Ви вбачаєте головні завдання на новій посаді?

- По-перше, продовжувати розвивати футбол у Чернігівському районі. По-друге, наведення якогось елементарного ладу. Щоб був порядок із суддівством, із регламентом. І взагалі, в усьому футбольному господарстві району. Залучити нові команди, нових людей, які вболівають за футбол – не тільки з міста Чернігова, але в першу чергу саме з Чернігівського району.

 Чи плануєте надалі зберігати за собою тренерську посаду в ЛКТ?

- Цікаве питання… Я згоден, що і посада тренера, і нинішня посада створюють певні труднощі, забирають багато часу. Однак під лежачий камінь і вода не тече. Та й не помиляється лише той, хто нічого не робить. Буду намагатися встигати на обох „фронтах”. А там час покаже…

 Одна з головних проблем районних змагань – суддівство. Чи можна її якось вирішити?

- Проблема суддівства, вона існує всюди. Певне бачення виходу із ситуації існує, і досвід сусідів у цьому питанні, хоча все впирається у фінанси. Одна із перспектив – запрошувати суддів зі сторони. Не так, як раніше, коли команди, яка їде на виїзд, привозить свого суддю, а щоб людина зі сторони, нейтральна. Запрошувати колишніх суддів, які область судили. Запрошувати вчителів фізкультури. Запрошувати людей, які знають правила, які розуміють футбол. І за рахунок всього цього потихеньку наводити порядок. Щоб людина, яка судить гру, не була зацікавленою стороною. А то виходить, що приїздить команда і судить чи то її гравець, чи то її тренер, чи то взагалі спонсор. Відтак маємо, що команди знаходяться в нерівних умовах.

 Тобто, колишня система себе вичерпала?

- Так, необхідні нові підходи. По-старому не надто вдало виходить. Будемо старатися, будемо намагатися вирішити цю проблему. А час покаже…

 Ваша думка стосовно залучення гравців, що виступають в обласній першості?

- По великому рахунку, раніше таке практикувалося: то по два гравці, то по три. То потім јх прибирали… Зрозуміло, що Чернігів – місто велике, багато футболістів виступають за районні команди. Але моя позиція така, щоб не було в заявці гравців команд першої та вищої ліг обласної першості. Не говорячи вже про „Десну”… Я розумію, що коли вони грають, то рівень дещо підвищується. Але, з іншого боку, це негативно впливає на рівень футболу в Чернігівському районі, і районних гравців у районних командах немає. Тому, щоб не було анархії в заявках, коли замість 20-25 гравців у заявці цілих 50. І кожен новий тур – приїздять зовсім нові обличчя, невідомо хто. Зрозуміло, все це будемо вирішувати із представниками команд. Але моя позиція така, щоб обласних гравців не було.

 В деяких змаганнях ігри відбуваються в неділю, у нас же грають щосуботи. Не маєте бажання щось змінювати?

- Ні, все залишиться, як і було раніше – по суботах.

 Раніше було багато нарікань щодо того, що федерація не однаково ставиться до різних колективів. Що є певні улюбленці. Як буде тепер?

- Якщо команда заявляється на першість району, то я переконаний, що всі повинні перебувати в однакових умовах. Не може бути такого, щоб якість привілеї. Щоб це було, якби в Лізі Чемпіонів або Лізі Європи якась команда мала привілеї в спортивному плані – стосовно переносів ігор, чи стосовно заявок? А так всі в однакових умовах, які можуть бути привілеї? Все на футбольному полі вирішується.

Які найближчі плани новоствореної організації?

- По-перше, проведення чемпіонату району по міні-футболу. Будемо визначатися, скільки буде команд, де будемо грати, на яких базах? По-друге, проведення конференціј, аби остаточно визначити структуру федераціј. Ну, а потім першість району... Подивимось по погоді, по заявкам,  скільки буде учасників. Будемо вирішувати і по чемпіонату, і по кубку.

Які у Вас зараз стосунки із колишнім керівником районного футболу Ігорем Анатолійовичем Канашевичем?

- Стосунки нормальні. Вітаємось, бачимося.

Існують припущення про можливий сценарій розколу, в разі якщо І. Канашевич спробує організувати паралельний чемпіонат.

- Ситуація може скластися по-різному. Але будемо виходити з того, що ми – офіційно зареєстрована організація, і на підставі цього маємо повноваження на проведення змагань. Від цього і будемо відштовхуватися, вести розмови з представниками команд: ось ми такі є і хочемо займатися тим-то і тим-то. Офіційно. Не таємно, не зі сторони, а цілком легально.

Нами був підготовлений маніфест, де ми висловили власне бачення розвитку футболу в Чернігівському районі.

Чи можлива поява в районних змаганнях колективів зі сторони, тобто з інших районів? Того ж таки „Зернопрому”, смолянського „Колоса”?

- Чому б і ні? Анисів виступав у першій лізі області, і якщо не вистачає фінансів, то чому б не прийняти таку авторитетну команду? Щодо Смолянки або інших районів, то те саме: чому б і ні? Будемо вирішувати, будемо дискутувати і домовлятися.

А на що можуть розраховувати прості сільські команди? Чи знайдуть вони свою нішу у районному футболі, чи будуть мати адекватних суперників?

- Будемо думати. Можливо, буде дві ліги – вища і перша. Все залежатиме від кількості команд. Зрозуміло, що молодим колективам сільської молоді важко на рівних протистояти командам, де тон задають чернігівські футболісти. Однак для нас це одне з пріоритетних питань і над його вирішенням ми працюватимемо в першу чергу. Сьогодні все це в процесі дискусії.

Наші плани – зберегти існуючі команди. Відроджувати і розвивати футбол у тих селах, де він раніше мав потужні традиції. Можна згадати і Андріївку, і Брусилів, і Піски... Стадіони збереглися майже в кожному населеному пункті. Багато де навіть не знають про федерацію, про нові віяння. Будемо виходити на контакт. Отже, завдання – зберегти команди, які є, і створювати нові.

Чи реально відродити киїнську „Хвилю”, яка останній рік ніде не грала?

- Як не важко говорити, але все одно питання упирається в фінанси. Сказати щось конкретне сьогодні не можливо. Потрібна людина, яка б займалася командою. Потрібно бажання, а там буде видно...

Що сталося 10 лютого? Чому довелося перегравати ситуацію?

- Ну, по-перше, на засіданні ми повинні були розглянути питання про реєстрацію організації. Про те, хто має право голосувати, хто має право обирати. Треба було зібрати більш широке коло учасників. (не всі змогли приїхати), і насамперед представників команд, а не спортивні школи, тренери. Тобто, ті 13 команд, що грали на район, а також команди, які хочуть у новому сезоні виступати. От від кожної команди мало бути по одному представнику, всі вони мали зареєструватися, а тоді вже проводити збори і голосувати. А оскільки прийшли, будемо казати, люди з Чернігова, і у більшості не представники команд, то юридично не було у них ніякого права голосувати. Ось тому зібрання дещо сумбурно пройшло. Ну і потрібно було юридично все це виправляти, допущені помилки.

Тож надалі була проведена певна робота – через районне управління юстиції, через наш нотаріат. І 25 лютого Чернігівська районна громадська організація „Федерація футболу” була офіційно зареєстрована, на що є відповідний папір. Ну, і будемо працювати далі, на офіційних умовах. Легалізованих...

Сергій Горобець